Обжалование действий должностных лиц государственной исполнительной службы. Обжалование постановления государственного исполнителя исполнительной службы

подать жалобу в ГИС, гос. исполнителя

В соответствии со статьей 74 Закона Украины «Об исполнительном производстве» № 1404-VIII от 02.06.2016 г. решения, действия или бездействия исполнителей и должностных лиц органов государственной исполнительной службы могут быть обжалованы сторонами исполнительного производства, путем подачи жалобы в суд или начальнику исполнительной службы, которому непосредственно подчинен государственный исполнитель.

Стоит отметить что должник в исполнительном производстве не имеет права подавать жалобу начальнику исполнительной службы, а только может обратится с соответствующей жалобой в суд.

Жалоба будет способствовать восстановления нарушенных Ваших прав и/или законных интересов, а также стимулировать государственного исполнителя предпринять ряд необходимых методов (мер) для как можно скорейшего исполнения решение суда.

Начальник отдела, которому непосредственно подчинен государственный исполнитель при осуществлении контроля за решениями, действиями государственного исполнителя при исполнении решений имеет право в случае, если они противоречат требованиям закона, своим постановлением отменить постановление или иной процессуальный документ (или их часть), вынесенные в исполнительном производстве государственным исполнителем, обязать государственного исполнителя провести исполнительные действия в порядке, установленном настоящим Законом.

Жалоба в исполнительном производстве подается исключительно в письменной форме и должно содержать:

  1. наименование органа государственной исполнительной службы, в который она подается (например: Броварской горрайонный отдел государственной исполнительной службы Главного территориального управления юстиции в Киевской области);
  2. полное наименование (или если жалоба подается физическим лицом – его фамилия, имя и отчество) взыскателя и должника, их места жительства или пребывания (для физических лиц) или местонахождение (для юридических лиц), а также наименование (фамилия, имя и отчество) представителя стороны исполнительного производства, если жалоба подается представителем;
  3. реквизиты исполнительного документа (вид документа – это приказ суда или исполнительный лист, наименование органа, его выдавшего, день выдачи и номер документа, его резолютивная часть);
  4. содержание обжалуемых решений, действий или бездействия и ссылки на возбужденное положения;
  5. изложение обстоятельств, которыми жалобщик обосновывает свои требования (описание обстоятельств конкретных нарушений, факты которые были упущены или проигнорированы, новые доказательства в деле и другое);
  6. подпись заявителя или его представителя с указанием дня подачи жалобы.ВАЖНО НЕ ПРОПУСТИТЬ СТРОКИ!!!

Решения и действия исполнителя, должностных лиц органов государственной исполнительной службы по выполнению судебного решения могут быть обжалованы в течение 10 рабочих дней со дня, когда лицо узнало или должно было узнать о нарушении его прав, свобод или законных интересов.

Наша компания поможет Вам подготовить результативную жалобу для начальника отдела государственной исполнительной службы или в суд.

Реєстрація підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ, ООО) в Броварах (Києві)

реєстрация физического лица-предпринимателя

Порядок створення та діяльності Товариства з обмеженою відповідальності  регулюється Законом України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю” № 2275-VIII від 06.02.2018 р., Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України.

Перед реєстрацією Товариства з обмеженою відповідальністю нашою компанією слід заповнити “АНКЕТУ“, в якій необхідно вказати такі відомості про підприємство, що створюється, а саме:

  1. Найменування підприємства (повне та скорочене – українською та англійською мовами).

Варто зазначити, що найменування підприємства має бути унікальним, оскільки дублювання назви іншої юридичної особи заборонено. При цьому, на законодавчому рівні затверджені Вимог до написання найменування юридичної особи, її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, крім організації профспілки, затверджених Наказом Міністерства юстиції України № 368/5 від 05.03.2012 р.

Крім того, відповідно до статті 9 Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю” № 2275-VIII від 06 лютого 2018 року, найменування товариства має містити назву товариства, а також організаційно-правову форму (товариство з обмеженою відповідальністю, товариство з додатковою відповідальністю). Товариство може мати скорочене найменування українською мовою, повне та скорочене найменування іноземними мовами.

  1. Адреса підприємства, тобто його місцезнаходження або юридична адреса (повна адреса в т.ч. індекс та телефон для зв’язку).

Слід звернути увагу учасників ТОВ, що місцезнаходження підприємства (адреса), має бути не масовою реєстрацією. Адреси масової реєстрації можуть спричинити додаткову перевірку з боку податкової служби, а також подальші труднощі при реєстрації платником ПДВ та підписання Договору про визнання електронних документів з ДПС. Перелік адрес масової реєстрації розміщено на офіційному сайті ДПС України.

Якщо провести реєстрацію на адресу масової реєстрації, можливі проблеми з податковими органами. У зв’язку з цим не рекомендується реєстрація на такі адреси.

Також варто зауважити, що Постановою Верховної Ради України “Про перейменування деяких населених пунктів”, зокрема, № 1353-VIII від 12.05.2016 р., № 1377-VIII 19.05.2016 р., № 1037-VIII 17.03.2016 р., №984-VIII від 04.02.2016 р. Верховна Рада України перейменувала населені пункти та райони України. Також було перейменовано вулиці (інші типи елемента вулично-дорожньої мережі). У зв’язку з цим, у протоколі, статуті та реєстраційній картці необхідно вказувати перейменовані адреси як засновників ТОВ так і адресу місцезнаходження підприємства.

Щодо міста Бровари, то 06.05.2022 р. на сесії Броварської міської ради депутати підтримали рішення про перейменування вулиць та провулків міста Броварів. Зміни стосуються 34 найменувань. Це важливо врахувати при оформленні реєстраційних документів.

З 2019 року підприємству необхідно вказати адресу електронної пошти, оскільки надалі податкова не підписуватиме Договір про визнання електронних документів.

  1. Заплановані види діяльності підприємства (тобто КВЕД, виділити з них основний).

Підібрати достовірні КВЕД-2010 для ТОВ (ПП) можна підібрати на офіційному сайті статистики України – “ТУТ“.

  1. Кількість засновників ТОВ (прізвище, ім’я та по батькові кожного учасника, повні паспортні дані із серією, номером та пропискою, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків – РНОКПП). У разі, якщо учасником (ми) буде юридична особа, потрібні будуть їх реквізити, а саме: найменування підприємства, код ЄДРПОУ, прізвище, ім’я та по батькові директора.

У разі створення ТОВ одним засновником, оформляється рішення одноосібного учасника про створення підприємства.

У разі створення ТОВ двома і більше засновниками оформляється Протокол загальних зборів учасників ТОВ.

  1. Розмір статутного капіталу ТОВ та розподіл часток між засновниками. Мінімальний розмір статутного капіталу чинним законодавством не визначений, а тому він можу бути одна гривня.

При цьому важливо вказати у якій формі планується внесок у статутний капітал (тобто грошові кошти чи майно).

  1. Форма установчого документу ТОВ. Підприємство може діяти на підставі статуту затвердженого його засновниками, який розроблений під цілі підприємства або ж вибрати Модельний статут (що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 27 березня 2019 р. № 367 зі змінами від 27.07.2023 р.).
  2. Який виконавчий орган ТОВ планується або одноосібний – директор чи колегіальний – дирекція) прізвище, ім’я та по батькові кожного, повні паспортні дані з пропискою, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків – РНОКПП).
  3. Система оподаткування підприємства (можливий варіант або загальна система, спрощена система оподаткування (єдиний податок), з/без ПДВ).
  4. Побажання до ескізу печатки (кількість кольорів на відбитку, чи потрібно попередньо узгоджувати ескіз)?

Після узгодження всіх перелічених вище питань, необхідно буде оформити нотаріальну довіреність від кожного засновника на представника, щоб той мав право підпису документів та права подання їх державному реєстратору.

Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань” передбачено обов’язкове нотаріальне посвідчення статуту ТОВ, проте Протокол (чи Рішення) загальних зборів засновників про створення Товариства з обмеженою відповідальністю нотаріально може не засвідчитися.

І навпаки, у разі створення Товариства з обмеженою відповідальністю на підставі Модельного статуту, Протокол (чи Рішення) загальних зборів засновників про створення Товариства підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченні.

Таким чином, для реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю необхідно підготувати:

  1. Протокол (чи Рішення) Загальних зборів засновників про створення ТОВ у 2-х екз.
  2. Статут, що затверджений Протоколом Загальних зборів засновників про створення ТОВ у 2-х прим. (не подається у разі створення ТОВ на підставі модельного статуту).
  3. Заява про державну реєстрацію створення юридичної особи за формою 2 (нова з 01.05.2023 р).
  4. Нотаріальну довіреність представника від кожного засновника.
  5. Заяву на реєстрацію платником єдиного податку чи ПДВ.

Наша компанія пропонує Вам послуги з державної реєстрації ТОВ або приватного підприємства у Броварах, Броварському районі, м. Києві та Київській області. Ми професійно підійдемо до цього питання, підготуємо необхідні документи, що будуть відповідати чинному законодавству України та у найкоротші строки проведемо державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Після реєстрації ТОВ замовник отримує:

  1. Опис прийому документів від державного реєстратора з кодом ідентифікатором.
  2. Виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.
  3. Примірник Статуту ТОВ (у разі затвердження його засновниками).
  4. Протокол (Рішення) Загальних зборів засновників про створення ТОВ.
  5. Наказ про призначення директора ТОВ.
  6. Печатку підприємства* (у разі замовлення).
  7. Витяг з реєстру ПДВ або витяг з реєстру платників єдиного податку (у разі замовлення).

Довіряйте професіоналам!

Составление претензии и иска в суд. Подготовка апелляционной, кассационной жалобы

Часто бывает, что физические лица (граждане) или юридические лица (предприятия) не всегда исполняют свои обязательства друг перед другом. Для защити своих прав и интересов физическое или юридическое лицо имеет право обратится в суд для защиты своих прав и интересов. Перед подачей иска в суд, необходимо соблюдать процедуру предусмотренную гражданским, хозяйственным, а также гражданским-процессуальным и хозяйственным-процессуальным кодексами Украины, а именно, необходимо заявить требование или претензию. В случае, если ответа на претензию не последовало в течении 30 календарных дней (или 7 дней на требование), сторона имеет право обратится с иском в суд.

Особое внимание следует уделить подсудности иска, поскольку подача иска в суд чревато потерей большого количества времени, а также возникает проблема возврата судебного сбора, который был уплачен перед подачей.

Также, очень важно правильно сформулировать исковые требования, поскольку суд не имеет право выходить за пределы исковых требований, и Ваш иск может быть частично или полностью не удовлетворен.

Согласно ст. ст. 175-177 ГПК Украины и ст.ст. 162-164 ХПК Украины исковое заявление должно содержать:

1) наименование суда, в который подается заявление;

2) имя (наименование) истца и ответчика, а также имя представителя истца, если исковое заявление подается представителем, их место жительства (пребывания) или местонахождение, почтовый индекс, номера средств связи, если таковые известны;

3) содержание исковых требований;

4) цену иска относительно требований имущественного характера;

5) изложение обстоятельств, которыми истец обосновывает свои требования;

6) указание доказательств, подтверждающих каждое обстоятельство, наличие оснований для освобождения от доказывания;

7) сведения о принятии мер до судебного урегулирования спора, если такие проводились;

8) перечень документов, прилагаемых к заявлению;

9) к исковому заявлению прилагается документ, подтверждающий уплату государственной пошлины (судебного сбора).

Все официальные письма (иск, претензия, требование) необходимо отправлять ценным письмом с описью вложения.

Наша компания поможет написать профессиональный иск (претензию), а также защитит Ваши права и интересы в судах Украины всех инстанций (первой, апелляционной, кассационной).

 

Взыскание задолженности по расписке. Взыскание задолженности по Договору займа

взыскание задолженности по расписке

Передавая деньги в долг, заимодавец должен себя максимально обезопасить, во-первых, получить от заемщика качественно написанную собственноручно расписку, и во-вторых, иметь помимо расписки еще и копию паспорта и идентификационного кода заемщика.

Таким образом, в случае отказа заемщика (должника) отдать взятую денежную сумму, для заимодавца идеальным вариантом чтобы в будущем взыскать долг в судебном порядке по расписке, должны быть следующие документы:

1. Оригинал расписки, в которой должна быть информация кто и кому (с указанием паспортных данных и идентификационного кода сторон), сумма переданных денежных средств, когда занял денежные средства с указанием конкретной даты и возврата денег, а также обязательно подпись заемщика.

2. Договор займа к расписке (по возможности).

3. Копия паспорта и идентификационного кода заемщика (должника).

4. Банковские выписки (в случае передачи денег на банковскую карту).

Таким образом, для заимодавца важно именно качество составленных документов и полнота подтверждающих документов займа денежных средств. При соблюдении вышеизложенного, вероятность в судебном порядке доказать факт передачи денежных средств и не возврата их в определенные сроки, очень высоки, как результат, это приведет к позитивному решению дела для заимодавца и взыскания в принудительном порядке.

В связи с этим, перед тем, как предоставить деньги заемщику, необходимо, чтобы последний собственноручно написал расписку, приблизительного содержания:

 РАСПИСКА

«01» января 2022 года                                                        г. Бровары, Киевская обл.

Я, гражданин Украины – Иванов Иван Иванович 01.01.1999 г.р. (паспорт ЯЯ № 000000 видан Киевским ГУ МВД Украины «01» января 2000 г., зарегистрирован по адресу – г. Бровари, ул. Независимости, д.2, кв.1, идентификационный код – 0000000000) взял в долг (в займы) у гражданина Украины – Петрова Петра Петровича 02.02.2000 г.р. (паспорт ТТ № 000000 видан Киевским ГУ МВД Украины «02» января 2010 г., зарегистрирован по адресу – г. Бровары, ул. Киевская, д. 1, кв. 2, идентификационный код – 0000000000, ) денежную сумму, которая составляет – 1 000 000 (один миллион) гривен 00 коп.

Обязуюсь вернуть вышеуказанные денежные средства (долг) Петрову П.П. до 31 декабря 2022 года.

Данная расписка составлено мной добровольно, без оказания какого-либо физического или психологического давления со стороны заимодавца или иных лиц.

_____Иванов Иван Иванович____________(подпись)______

 

В случае возникновения проблем по взысканию задолженности по расписке можете обратится в нашу компанию для подготовки искового заявления о взыскании задолженности по расписке.

Кроме основной задолженности по расписке, в судебном процессе, можно будет заявить взыскание инфляционный убытков, 3 % годовых.

Дополнительная информация по телефону.

Адвокат по сімейним спорам. Розірвання шлюбу, стягнення аліментів та поділ майна м. Бровари, Броварський район та м. Київ

расторжение брака, алименты на ребенка

Розірвання шлюбу, як і його укладення підлягає державній реєстрації, згідно положень Сімейного кодексу України.

У разі спільної згоди та відсутності спільних дітей державна реєстрація може проходити на підставі спільної заяви подружжя про розлучення.

У разі наявності спору чи наявності спільних дітей, розірвання шлюбу проходить виключно в судовому порядку.

Готуючи позовну заяву про розірвання шлюбу, може бути заявлена ​​вимога про поділ спільного майна, стягнення аліментів, а також може вирішуватись питання з ким проживатимуть діти після розірвання самого шлюбу. Крім того, можуть заявлятись вимоги про стягнення аліментів на дружину до досягнення дитини 3 (трьох) років.

Шлюбний процес починається з попередніх консультацій та складання (написання) позовної заяви. Не обійдеться процес розлучення і без сплати судового збору, який становить 1073,60 грн. станом на 2023 рік.

У разі поділу майна подружжя судовий збір становитиме – 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму.

Наприклад, якщо подружжя ділить квартиру орієнтовною вартістю 300 000,00 гривень, то судовий збір становитиме 3 000,00 грн. (тобто 1 %), якщо будинок вартістю 1 000 000,00 грн., судовий збір становитиме – 4 800,00 грн. (3 розміри прожиткового мінімуму).

ВАЖЛИВО. ПРИ ПОДАЧІ ПОЗОВУ ПРО СТЯГНЕННЯ АЛІМЕНТІВ – СУДОВИЙ ЗБІР НЕ СПЛАЧУЄТЬСЯ!

У позові про розлучення відображаються всі обставини, що стосуються сімейних правовідносин між подружжям за весь час їхнього існування, а саме:

  1. Коли шлюб було укладено, вказується реквізити свідоцтва про укладання шлюбу (номер, дата його видачі).
  2. Чи укладався шлюбний договір чи інші угоди між подружжям.
  3. Чи є діти, вказати, коли народилася дитина (діти), вказується реквізити свідоцтва про народження дитини (номер, дата його видачі).
  4. Перелік нажитого майна (якщо є) та як воно має ділиться.

Після складання позову (позовної заяви) з усіма додатками до неї, а саме:

  • копія паспорта;
  • ідентифікаційного коду;
  • свідоцтва про шлюб;
  • свідоцтва про народження дитини, її підписує заявник (позивач).

Позов може бути надісланий поштою або вручений через канцелярію суду власноруч.

При цьому позов до суду можна подати за місцем знаходження нерухомого майна (у разі поділу майна) або за місцем перебування (або місцем реєстрації) позивача, якщо з ним проживають малолітні діти.

В інших випадках позов про розірвання шлюбу подається за місцем реєстрації відповідача. Після отримання позову суд виносить ухвалу про прийняття її до розгляду та призначає дату судового засідання.

Для представництва Ваших інтересів в суді необхідно договір про надання правової (правничої) допомоги з адвокатом.

Наш адвокат допоможе грамотно скласти позовну заява про розірвання шлюбу, а також, у разі потреби, вкаже супутні вимоги, зокрема про стягнення аліментів та/або поділ майна між подружжям.

Базовий шаблон позову про стягнення аліментів та розірвання шлюбу можна завантажити ТУТ.

Після винесення ухвали суду про розірвання шлюбу або стягнення аліментів, необхідно дочекатися набрання законної сили рішенням суду. Після цього, суд зобов’язаний поставити на рішенні відмітку, що рішення набрало законної сили і додатково видає виконавчий лист (якщо була заява про вимогу про стягнення аліментів).

З оригіналом рішенням суду про розірвання шлюбу та паспортом, необхідно звернутися до відділу державної реєстрації актів цивільного стану для внесення відмітки в паспорті про розірвання шлюбу.

Також рішення суду буде потрібне для органів державної реєстрації прав на нерухоме майно, якщо ділилося нерухоме майно між подружжям (сторонами).

З оригіналом виконавчого листа необхідно звернутися до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання рішення суду про стягнення аліментів.

Довіряйте професіоналам!

Пропущення строку для прийняття спадщини: поважні причини

спадщина бровари юрист

14 вересня 2016 р. Верховний суд України розглядаючи справу № 755/7357/15-ц, провадження № 6-1215цс16 дійшов до досить суперечливого висновку, суть якого полягає в наступному:«…якщо спадкоємець не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні».
Розглядаючи вказану справу суд вказав на те, що за загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, а спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою і для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
ВАЖЛИВО: Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов’язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом  цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини. Аналогічна норма міститься в п. 24 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. за  N 7 «Про судову практику у справах про спадкування».
Правова позиція, висловлена Верховним судом України при розгляді справи № 6-1486цс15 передбачає, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом вищезазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви;  2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Більше того, Верховний суд України в цій же постанові від 4 листопада 2015 року по справі № 6-1486цс15 вказав, що причина пропуску строку для прийняття спадщини не може бути визнана поважною, оскільки саме по собі незнання про смерть спадкодавця без установлення інших об’єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку.

Такий висновок узгоджується з нормами, викладеними в ст.ст. 1222, 1220, 1269,1270, 1272 ЦК, якими регулюються питання порядку прийняття спадщини. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року (справа № 6-85цс12).

Разом з тим необхідно вказати, що  відповідно до частин 3, 4 ст. 1268 ЦК спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, він не заявив про відмову від неї.

ВАЖЛИВО: Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків відмови від спадщини у встановленому законодавством України порядку.

Зазначені особи вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків їхньої відмови від спадщини, а щодо малолітніх та недієздатних осіб – відмови, здійсненої від їхнього імені батьками (усиновлювачами), опікуном із дозволу органу опіки та піклування (встановлених частинами 2 – 4 ст. 1273 ЦК).

Необхідно зазначити, що згідно рекомендацій наданих у Листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. за № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, або територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При розгляді справи про визначення додаткового строку на прийняття спадщини не потрібно залучати нотаріуса, державну нотаріальну контору в якості третіх осіб, адже вони є учасниками правовідносини із спадкування та заінтересованими особами.

ВАЖЛИВО: ВССУ вказує, що визнають поважними причини пропуску строку такі як: тривала хвороба, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України тощо.

Разом з цим, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як:
– непрацездатність;
– незнання про існування заповіту;
– юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини;
– необізнаність особи про наявність спадкового майна;
– похилий вік;
– встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім’єю);
– невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину;
– відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини;
– несприятливі погодні умови.

ВАЖЛИВО: Також  слід звернути увагу на роз’яснення Пленуму ВСУ, відповідно до якого повторне визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини одним і тим же спадкоємцем законодавством не передбачено (абз. 5 п. 24 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7).

Якщо рішенням суду спадкоємцю раніше було визначено додатко­вий строк для прийняття спадщини і він цим не скористався та не прийняв спадщину, то в подаль­шому цей спадкоємець не може знову ставити питання про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

ВИСНОВОК: Аналіз всього вищезазначеного дає підстави стверджувати, що у разі пропущення строку на прийняття спадщину у спадкоємця є два шляхи:
перший: подати заяву нотаріусу про прийняття спадщини, за наявності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину;
другий: звернутися до суду з заявою про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.

Між тим необхідно враховувати, що судова практика виходить з того, що оскільки саме по собі незнання про смерть спадкодавця без установлення інших об’єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку,  то у заяві, в обов’язковому порядку, необхідно порушувати питання про поважність причин пропуску зазначеного строку  (тривала хвороба, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України тощо) та доводити цей факт належними та допустимими доказами в судовому процесі.

В кінці 2017 року, відповідно до позиції Верховний суд у справі за № 6-1320цс17, спадкоємець може заявити про свої права на майно близької людини протягом шести місяців з того моменту, як він дізнався про зміст заповіту або про отримання спадщини іншими претендентами. Достатньо в суді буде довести, що ви не знали, що вам щось покладається з майна покійного.

Частина 2 . Незнання про смерть не є причиною подовження строку на прийняття спадщини

Якщо у спадкоємця не було перешкод для подання заяви , а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть особи, то правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини немає.

Відповідний висновок міститься у постанові ВС № 761/794/15-ц від 25 квітня 2019 року.

У січні 2015 року особа звернулася до суду із позовом щодо визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, надання додаткового строку для прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно.

Позов мотивовано тим, що померла рідна сестра особи, про що вона випадково дізналась лише у серпні 2014 року. Після смерті сестри відкрилась спадщина на квартиру. На день її смерті спадкоємцями були рідні сестри – позивачка та друга сестра, оскільки спадкоємців першої черги та заповіту не було. У зв’язку з тим, що позивач не знала про смерть спадкодавця, у строк визначений для прийняття спадщини до нотаріуса вона не зверталась, тому строк на звернення із заявою про прийняття спадщини пропущено з поважних причин.

Проте, інша сестра, знаючи про факт смерті сестри та не повідомивши позивача про це, звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на вищевказану квартиру.

Рішенням місцевого суду позов задоволено частково. Рішенням апеляційного суду рішення місцевого суду скасовано та ухвалено нове рішення про відмову особі у задоволенні позову.

Посилаючись на викладені обставини, з урахуванням уточнень, особа просила визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину, яке видане на ім’я третьої сестри.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення – без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з положеннями ст. 1272 ЦК якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Пленум Верховного Суду України у п. 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз’яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

В обґрунтування поважності причин пропущення строку для подання заяви про прийняття спадщини, зазначила, що не була обізнана про смерть сестри.

Суд апеляційної інстанції правильно виходив із того, що позивачем не доведено поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки наведені обставини не є об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для вчинення цих дій.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини немає.

Наша компанія допоможе в судовому порядку поновити строк для приняти спадщину в місті Бровари (Броварський район).

Работа по контракту: уведомлять ли ГФС?

Составление трудового договора Бровары

Минсоцполитики в письме от 29.06.2016 г. № 814/13/84-16 отметило: о работнике, с которым заключен трудовой договор, следует обязательно уведомить ГФС. Исключений не предусмотрено.

Поэтому о заключении контракта (как особой формы трудового договора) с иностранцем или гражданином Украины, ГФС необходимо уведомить.

Форма уведомления утверждена ​​постановлением Кабинета Министров Украины от 17.06.2015 г. № 413 О порядке уведомления Государственной фискальной службе и ее територіальним органам о приеме работника на работу.

Источник: http://buhgalter911.com/

Положение об автоматизированной системе исполнительного производства вступит в силу в 2017 году

Минюст приказом от 5 августа 2016 года № 2432/5 утвердил Положение об автоматизированной системе исполнительного производства.

Установлено, что государственный или частный исполнитель после получения исполнительного документа в сроки, установленные Законом «Об исполнительном производстве», принимает решение об открытии исполнительного производства или о возвращении исполнительного документа взыскателю без принятия к исполнению.

В Систему обязательно вносятся сведения:

– о проведении всех исполнительных действий и принятия процессуальных решений;

– о всех документах, полученных на запрос госисполнителя, заявления сторон исполнительного производства, ответы на них и их сканированные копии.

Сведения о проведении исполнительных действий вносятся в Систему одновременно с изготовлением документа, на основании которого совершается исполнительное действие, или которым оформляется проведение исполнительного действия.

В случае осуществления исполнительного действия за пределами органа ГИС (офиса частного исполнителя) сведения о нем вносятся в Систему не позднее следующего рабочего дня после проведения.

Постановления исполнителя, а также другие документы исполнительного производства изготавливаются с помощью Системы. Запрещено их изготовление вне Системы. В случае временного отсутствия доступа (из-за перебоев в электроснабжении и т.д.), как исключение, допускается изготовление документов исполнительного производства без использования Системы с последующим обязательным внесением документов в систему в день устранения причин, которые препятствовали доступу к ней.

Документ исполнительного производства, который направляется в бумажном виде, формируется исполнителем в Системе к печати и вносится в журнал регистрации исходящей корреспонденции течение 24 часов с момента формирования. Если документ направляется в электронном виде, он подписывается электронной цифровой подписью и таже регистрируется в журнале регистрации исходящей корреспонденции.

Если иполнительный документ или исполнительное производство передается Система автоматически формирует постановление о передаче. С момента регистрации передачи исполнительного документа (исполнительного производства) Система исключает регистрацию исполнительных действий по этому исполнительному документу (исполнительному производству) исполнителем, который его передал, кроме регистрации отмены передачи исполнительного документа (исполнительного производства).

Доступ к Системе на сайте Минюста свободный и бесплатный. Найти информацию можно по: ФИО, дате рождения должника – физлица, фамилия, имя, по ФИО взыскателя – физлица; по наименованию, коду в Едином государственном реестре юридических лиц, ФЛП и общественных формирований для юрлица – должника и взыскателя; по номеру исполнительного производства.

Приказ вступит в силу одновременно с введением в действие статей 8, 9 Закона №1404-VIII «Об исполнительном производстве» – 5 января 2017 года.

Напомним, Минюст уже утвердил Положение о Временной квалификационной комиссии частных исполнителей и решил, как вести реестр частных исполнителей.

Источник: http://jurliga.ligazakon.ua

Шумные ремонтные работы можно проводить только в рабочие дни, с 8:00 до 21:00

Каждый человек, проживающий в многоквартирном доме, периодически становится то инициатором ремонта, то соседом человека, затеявшего ремонтные работы. Поскольку любая модернизация жилья создает определенный дискомфорт для живущих рядом людей, важно учитывать правила пользования помещениями жилых домов.

Согласно украинскому законодательству, строительные и ремонтные организации, а также сами владельцы недвижимости, задумавшие перепланировку, должны знать и учитывать следующее:

1. Шумные ремонтные работы можно проводить только в рабочие дни, с 8:00 до 21:00 (так требуют Закон Украины № 4004-XII от 24 февраля 1994 года и Постановление КМУ № 45 от 24 января 2006 года). В выходные и праздничные дни ремонт делать можно только с согласия соседей. На нарушителей данной нормы может быть наложен штраф в размере от 85 до 255 грн (при повторных обращениях соседей штраф может быть увеличен до 510 грн).

2. Приемлемый уровень шума в дневное время – 55 дБ, ночью – 45 дБ. Все, что выше этих показателей, является правонарушением (согласно Санитарным нормам от 3 августа 1984 года). Определить и зафиксировать уровень шума может специалист государственной или частной санитарно-эпидемиологической службы. Процедура замера производится с помощью специального прибора – шумомера. По результатам экспертизы составляется юридический документ, который является основанием для назначения штрафа правонарушителю.

3. Если соседи шумят в недозволенное время, можно попробовать договориться с ними по-хорошему. Если реакции на замечания нет, нужно вызвать полицейского, который должен документально зафиксировать акт правонарушения. В качестве доказательств могут быть использованы свидетельства соседей, а также аудио- и видеоматериалы.

4. Если из квартиры, являющейся источником шума, никто не выходит (не открывает двери), если наряд полиции не приезжает по вызову или отказывается составлять протокол, если сотрудники СЭС не реагируют на жалобы, следует обратиться с соответствующим заявлением в прокуратуру. Исковую жалобу также можно подать в суд.

5. Что можно сделать, если шумные ремонтные работы проводятся в разрешенные нормативами часы, но в вашей квартире живет больной человек или маленький ребенок? В подобных ситуациях выход один – поиск компромисса с соседями.

Источник http://jurliga.ligazakon.ua