Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 12.07.2016 р. у справі № 804/15863/15(К/800/13578/16) зауважив: ступінь деталізації опису господарської операції в первинному документі законодавством не встановлена.

Незаповнення в первинних облікових документах окремих позицій, які не впливають на зміст господарської операції, а також відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг не перешкоджають прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій.

Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів дійти висновку про те, що витрати фактично понесені.

Окрім того, ВАСУ наголосив: виходячи зі специфіки послуги як предмета господарської операції, акт наданих послуг із переліком фактично поставлених послуг за напрямами, указаними в договорах, є достатнім доказом, що підтверджує факт виконання такої господарської операції.